Джипер, це не назва, а ДІАГНОЗ!
Дорогі друзі джипери, соратники нашого руху, співчуваючі, і прості читачі, яким у принципі все це бездоріжжя по барабану!
Хочу розповісти свою історію, як я та мої близькі потрапили до лав шалених любителів бездоріжжя, поділиться досвідом вибору позашляховика та тюнінгу позашляховика.
А почалося все років так шість тому, коли я з сім'єю поїхав до Славського покататися на гірських лижах. Люди які часто приїжджають у Славське, знають як це без повно приводного автомобіля піднятися на гору Тростян, скажу простіше на недоприводі Ви просто туди не доїсте. От і доводиться користуватися послугами так званого "таксі". Таксі яке везе Вас на гору Тростян або до крісельної дороги, яка піднімає Вас на саму вершину Тростяна, це УАЗи, але не просто УАЗи, а добиті до ручки розвалюхи, в які страшно сідає, а ще на них доводиться підніматися на гору! Ну, не будемо про погане, а то якщо розповідатиму про всі тамтешні приколи, то їздити на них точно хтось не буде. Сіли ми в це таксі, поїхали, поки піднялися на гору, отримали МОРЕ АДРЕНАЛІНА і страху, крім цього пару синців подряпин, але це нісенітниця, заживе. А від гірськолижний інвентар, новий до статі, після такого підйому, став весь по юзаний і по дряпаний, мене це привело до сказу. На що так званий водій сказав - "Ну Ви ж розумієте це гори, екстрім, усім важко", після чого взявши гроші, швидко поїхав. Оскільки гірськими лижами ми вирішили зайнятися серйозно, я подумав про покупку повно приводного автомобіля. Проконсультувавшись із просунутими у цій справі людьми, ну на той момент я був зовсім зеленим, вони мені порадили НИВУ. Сказано зроблено. Так першим нашим позашляховиком був легендарний російський автомобіль ВАЗ "НИВА". Коли я його вперше привіз додому, моя дружина сказала - "Що це за чудовисько!!!!! Воно що буде по бездоріжжю їхати?", на що я відповів - "Не знаю, авторитетні люди сказали, що це сам найкращий позашляховик". Почалося доопрацювання позашляховика. Ну зазвичай з чого починають тюніг автомобіля і в моєму випадку тюнінг позашляховика, звичайно з титанових дисків)))))))), та зараз мені це самому смішно, а тоді мені здавалося, що це круто. Далі продовжили тюнінг Ниви, пластмасові розширювачі, без тямущі кінгурини, низько профільну гуму, модний велюровий салон і таке інше. До речі, вийшла гламурна машинка))), до першого виїзду на бездоріжжя. І так машина готова до подолання бездоріжжя))). Перший виїзд виявився не дуже хорошим, вірніше сказати просто кошмарним, Ви запитаєте що трапилося???, я Вам скажу, щоб Ви не робили моїх помилок. Звичайно ж без опиту водіння і на Ниві, з неправильним позашляховим тюнінгом, далеко по бездоріжжю не поїдеш)), у першій же пристойній калюжі, Нива сіла на мости, після чого я почав шукати, хто б мене витяг. Приблизно через дві години я знайшов трактор і ми почали евакуацію Ниви з болота, яка за дві години потонула ще більше. Після п'ятої спроби нам таки вдалося витягти тюнінговану Ніву з болотного полону. Наслідки такої евакуації були жахливі, відірваний кингурятник, який мені спочатку здавався дуже міцним, половина пластмасових розширювачів відламалася і похапцем забулася в болоті, а про велюровий модний салон я просто говорити не буду, там просто квакали жаби)))). Приїхавши десь о третій годині ночі додому, випивши чесно зароблені двісті грамів горілки за порятунок потопаючого, я зрозумів, що позашляховий тюнінг Ниви зроблений неправильно. Наслідки такої евакуації були жахливі, відірваний кингурятник, який мені спочатку здавався дуже міцним, половина пластмасових розширювачів відламалася і похапцем забулася в болоті, а про велюровий модний салон я просто говорити не буду, там просто квакали жаби)))). Приїхавши десь о третій годині ночі додому, випивши чесно зароблені двісті грамів горілки за порятунок потопаючого, я зрозумів, що позашляховий тюнінг Ниви зроблений неправильно. Наслідки такої евакуації були жахливі, відірваний кингурятник, який мені спочатку здавався дуже міцним, половина пластмасових розширювачів відламалася і похапцем забулася в болоті, а про велюровий модний салон я просто говорити не буду, там просто квакали жаби)))). Приїхавши десь о третій годині ночі додому, випивши чесно зароблені двісті грамів горілки за порятунок потопаючого, я зрозумів, що позашляховий тюнінг Ниви зроблений неправильно.
І тут мені усміхається удача, я знайомлюся зі справжніми джиперами, тут вони мене спрямовують на шлях істинний, радять що потрібно правильно зробити, рекомендують правильних авто майстрів з позашляхового тюнінгу. Почався правильний тюнінг Ниви, ліфт підвіски, збільшення ходу підвіски, підніжки, грязьова гума, міцніший кінгурин. Ну коли через місяць я забрав автомобіль радості моєї не болю, все думав я тепер мені будь-яке бездоріжжя не почем. Та після такого тюнінгу, Нива почала почуватися впевненіше на бездоріжжі, чудово їздила горами, без проблем возила нас на гору Тростян, і все ж таки це було не те. За рік мене затягнув джиперський рух із головою, та й не тільки мене та й мою дружину. Якось ми з братами джиперами вирішили зробити міжнародний джип фестиваль. Джипери люди спритні за два місяці зробили трасу нічного орієнтування, тріалу та джип спринту. Все в нормі, але не завдання, їхати, то мені не випадає, я ж організатор, всі траси робив і знаю. Що робити, думаю, як машинка їде, показати хочеться. І тут за вечерею, я так про всяк випадок, пропоную своїй дружині взяти участь у змаганнях, як не дивно моя дружина погоджується, голить свою сестру за штурмана і вперед. Це зараз я розумію, що це авантюра, без опиту водіння по бездоріжжю, без лебедки, навіть без простого хай-джеку, в ліс вночі, благо що водійський стаж на той час у дружини був десять років, та й водій вона просто від "Бога" ". як не дивно, моя дружина погоджується, голить свою сестру за штурмана і вперед. Це зараз я розумію, що це авантюра, без опиту водіння по бездоріжжю, без лебедки, навіть без простого хай-джеку, в ліс вночі, благо що водійський стаж на той час у дружини був десять років, та й водій вона просто від "Бога" ". як не дивно, моя дружина погоджується, голить свою сестру за штурмана і вперед. Це зараз я розумію, що це авантюра, без опиту водіння по бездоріжжю, без лебедки, навіть без простого хай-джеку, в ліс вночі, благо що водійський стаж на той час у дружини був десять років, та й водій вона просто від "Бога" ".
Відкатали вони як вперше просто чудово, правда на нічному орієнтуванні кілька разів їх витягували, але з 30 автомобілів дівчата зайняли 12 місце, серед класно підготовлених Нісан, Галендваген і Міцубісі. Так моїй дружині це змагання сподобалося, що вона й досі їздить бездоріжжям, а я став штурманом))). Окрилений результатами своєї дружини та автомобіля, рекомендаціями пілота, що потрібно ще зробити для кращої прохідності, позашляховий тюнінг Ниви було продовжено. На Ниву були встановлені наступні девайси - лебідка, осьові блокування, силовий обвіс, були обрізані колісні арки для встановлення великих коліс, тюнінг двигуна, занижена трансмісія, шноркель. Машинка почала їздити просто чудово, дружина почала брати участь у змаганнях, набиралася досвіду та займала призові місця. Але з таким тюнігом виникли інші проблеми. Нива почала постійно ламатися. То роздавання тріснуло, не витримало навантаження блокувань і великих коліс, то коробка, то передній міст, то задній і так по колу. Що я не робив, що не вигадував, все залишалося, як і раніше. Машинку цю ми дуже з дружиною любили і продавати зовсім не хотіли. Але настав переломний момент, або спорт, або покотушки. Дивлячись на нашу улюбленицю, ми розуміли, що для спорту вона зовсім не годиться, можливо, власники Ниви будуть згодні зі мною, але до цього рано чи пізно приходять усі. Чому НИВА не для спорту??, Відповідаю зі свого гіркого опиту - у Ниви немає несучої рами, дуже слабка трансмісія, що не дозволяє встановити на неї колеса великого розміру, бензиновий двигун який зовсім не тягне на низах. Так для покатух, Нива дуже пристойний автомобіль, головний її плюси, це маленька вага, габарити,
Ну у кого позашляховик кращий чи гірший, можна сперечатися дуже довго)))) джипери вони такі)), а я продовжу свою історію.
І так вирішили міняти автомобіль. Грошей багато не було, і спочатку ми з дружиною навіть не знали, що купити. Вибір був не великий, або Ісузу Тропер, або Дайхацу Рокі. Зупинили свій вибір на Дайхацу Роки тентованому коротуху, тому що у нього не розрізні мости, маленька вага, що для позашляховика, заточеного під спорт, великий плюс. Дісталася нам машина з бензиновим 2-літровим двигуном, який згодом був поміняний на турбо дизель об'ємом 2.8 літра. Тюнінгувати цю машинку сильно не довелося, оскільки Дайхацу Рокі опинився в стоку, що дуже проходить позашляховиком. Ми зробили ліфт підвіски, для цього просто підібрали інші ресори, встановили хороші Австралійські амортизатори фірми Ironman 4x4, як я вже казав турбо дизельний двигун 2.8 літра, обрізали колісні арки, поставили грязьову гуму радіусом 35 дюймів. Скажу Вам одне, такої прохідності як у Дайхацу Рокі з мінімальним тюнінгом, напевно, немає в жодного позашляховика. Він легкий, має малі габарити, потужний двигун, не розрізні мости. Прекрасний позашляховик, але тепер трохи про недоліки сівби Японського дива. Вкрай не комфортний автомобіль, козлит із-за дуже короткої бази, не великий хід підвіски, але з цим можна боротися, в автомобілі зовсім немає місця, для експедицій вкрай не зручний, ну і запчастини, яких дуже мало, і чекати їх у нас у Львові доводиться дуже довго. І так, скільки в тривалі експедиції їхати хочеться, і не просто їхати, а їхати з комфортом, на сімейній раді було ухвалено рішення про придбання експедиційного позашляховика. Розпочали свої пошуки. Вибір стояв між Ніссаном Патрулем, Міцубісі Паджеро, та Тойотою Ленд-Крузером 73. Міцубісі не підходило і за передньої незалежної підвіски, я все ж таки шанувальник не розрізних мостів (залежною підвіскою), тому що з досвіду скажу, що вони набагато надійніші, хоча Міцубісі Паджеро дуже не поганий позашляховик, потужний, місткий, комфортний. Нісан Патруль, відпав, сам собою, тому що на той момент, я був штурманом у такому автомобілі, скажу Вам, дуже важко бути штурманом у Патрулі))), важкий, великі габарити, слабкий двигун, повірте мені що на 35 катках, 2.8 турбо дизеля в болоті його не вистачає, зате на мій погляд і опіт, це найнадійніший позашляховик, що не вбивається, поламати його практично неможливо, хоча з дурню, ну самі знаєте, що можна зламати. Хоча Міцубісі Паджеро дуже хороший позашляховик, сильний, місткий, комфортабельний. Нісан Патруль, відпав, сам собою, тому що на той момент, я був штурманом у такому автомобілі, скажу Вам, дуже важко бути штурманом у Патрулі))), важкий, великі габарити, слабкий двигун, повірте мені що на 35 катках, 2.8 турбо дизеля в болоті його не вистачає, зате на мій погляд і опіт, це найнадійніший позашляховик, що не вбивається, поламати його практично неможливо, хоча з дурню, ну самі знаєте, що можна зламати. Хоча Міцубісі Паджеро дуже хороший позашляховик, сильний, місткий, комфортабельний. Нісан Патруль, відпав, сам собою, тому що на той момент, я був штурманом у такому автомобілі, скажу Вам, дуже важко бути штурманом у Патрулі))), важкий, великі габарити, слабкий двигун, повірте мені що на 35 катках, 2.8 турбо дизеля в болоті його не вистачає, зате на мій погляд і опіт, це найнадійніший позашляховик, що не вбивається, поламати його практично неможливо, хоча з дурню, ну самі знаєте, що можна зламати.
Ось і купили ми легендарний позашляховик Тойоту Ленд-Крузер 73. Японська якість, я вам скажу, це щось, а особливо якість Тойоти, автомобілю було 22 роки, а болти як новенькі, все працює, були, щоправда, проблеми з переднім приводом, але швидко розв'язувані, Тойота ленд-крузер, дуже легко ремонтувати, жодних проблем із запасними частинами, якщо оригінал, то доводилося чекати ну максимум тиждень. Машинка просто класна, легка, комфортна, містка, прохідність у неї просто немає слів, на 33 колесах почувалася, просто чудово. З недоліків, на мій погляд, недостатньо потужний двигун 2.4 турбо дизель, з 2.8, 3 і 4.2 літровими дизелями ця проблема відпадала, і не дуже зручний салон, але це на любителя, та й для нас джиперів салон і гламур, не головне, головне щоб позашляховик їхав скрізь і не ламався.
Гаразд, буду закінчувати, а то баян виходить)))), скажу одне, не знаю як для Вас, а для мене та моєї родини, бездоріжжя, болото, не проїзні ділянки гір, позашляховики та все що з цим пов'язано, стало не просто якимось хобі, або захопленням, а стало стилем усі нашого життя, і без цього всього, було б дуже нудно та сумно. Хто ніколи цього не пробивав, мене напевно не зрозуміє), але, напевно, дуже багато людей мене зрозуміють і підтримають.
Правда??????????
